Дутка Василь Якович

Дутка Василь Якович, Заслужений художник України, доцент кафедри образотворчого мистецтва та академічних дисциплін, народився 6 березня 1965 року в селі Миколаївка, Бучацького району, Терно­пільської області.

З 1981-19185 року навчався в Косівському технікумі народних художніх проми­слів ім. В.Касіяна на відділі художньої ке­раміки.

З 1985-1987 рік проходив службу в лавах армії.

З 1987-1993 рік навчався у Львівсь­кому державному інституті прикладного та декоративного мистецтва. Викладачі за фахом: Василь Бойчук, Анатолій Калитко, Микола Солтис, Анастасія Коб'юк, Гри­горій Колос, Іван Андрейканіч, Іван Франк, Тарас Янко, Володимир Черкасов, Юрій Дворник.

З 1993 року працює в Косівському державному інституті при­кладного та декоративного мистецтва.

Митець плідно працює в різних жанрах — це натюрморти, портрети, тематичні картини, і особливо пейзажі, які займають зна­чне місце в його творчості. Саме образи природи привертають кра­сою, особливою звучністю колористики, реалізмом і водночас ро­мантичним переосмисленням навколишньої карпатської природи.

В результаті вивчення етнокультури свого краю, історії, на­родного мистецтва та осягнувши найкращі надбання української образотворчої скарбниці, митець виробив не лише свою власну ма­неру виконання, але й пристрасно надає своїм творам своєрідного національного звучання.

Роботи знаходяться в різних країнах світу: Польща, Канада, Бельгія, США, Австралія.

Як справжній фахівець-педагог, сьогодні Василь Дутка набуті знання передає своїм вихованцям, творчою працею робить значний внесок в художню скарбницю нашої України.

Василь Якович має чималий творчий доробок, відомий широкому загалу з його виставок, каталогів робіт та з публікацій у пресі. Автор намагається лише доповнити експозицію живописних та графічних робіт невідомими творами, які знаходяться у приватних колекціях та в музеях України і світу.

«Картинам Василя Дутки властива, перш за все, висока композиційна дисципліна, незалежно від масштабованості зображення. 
Силою інтуїції та посвяти він створив індивідуальну візію життя, розкриваючи його різні грані в еквіваленті високого мистецтва. За наповненістю і проблематикою малярства він посідає унікальне місце в культурно-мистецькому процесі сучасності. Морально-етичне кредо художника передбачає й подальшу розбудову його авторської міфологеми. Рафінована, витончена природа його малярського письма підсилює смислову лінію у його роздумуваннях над історією і сучасністю, над видимим, уявним і незбагненним…»
Роман Яців, професор Львівської національної академії мистецтв