Кептар — безрукавний хутряний кожушок, який з давніх часів використовується населенням Карпат та Прикарпаття. Виготовляють його з овечої шкіри і оздоблюють кольоровим сап'яном, вовною, бляшаними кружальцями, колосовим бавовняним шнурком та смушком.

Кептар має значну локальну варіативність щодо довжини та прийомів оформлення.

Часто кептар виготовляється з однієї овечої шкури, яка перегинається навпіл і на згині робиться виріз для горловини, а з боків залишаються прорізи для рук. Від горловини половину шкіри розтинають вздовж посередині, формуючи дві передні поли. Іноді кептарі шиють з двох шкур. Тоді вони мають підкроєні бочки. Шви завжди декорують.

Для оздоб вживають:

• кольоровий сап'ян, який нашивають переважно у вигляді зубців вздовж країв та швів;
• смушок, яким обрамлюють кептар;
• «волічку» — вовну;
• «колосовий шнурок» — плетений бавовняний шнурок;
• «капслі» — бляшані кільця, що їх набивають поверх зубців із сап'яну;
• «китиці» — різнокольорові вовняні ґудзики, якими прикрашають кінці сап'янових зубців;
• «рачки» (іноді «хлопці») — симетричні фігурки з кольорового сап'яну, що нагадують формою раків, іх розміщують у кутах кептаря;
• «кучері» («качури») — фігурні оздоби з сап'яну, обшиті волічкою, з «капелями» і «китичками», закручені догори.
• «силянку» — переплетені смужки чорної шкіри;
• «косички» — прикраси з різнокольорової вовни стріловидної форми, що нагадують плетення коси;
• «ружі» — кружечки сап'яну з півкруглими зубцями, прикрашені «капслями»;
• «косиці» — стилізовані квітки, утворені кружечками сап'яну з зубцями і «капслями» у поєднанні з вишитими галузками.
• «дармовиси», «пустовиси», «повуди» — китиці, якими зав'язують кептар, а потім перекидають через плечі і вони звисають на спині.