Художня вишивка – підгалузь комплексу народних художніх промислів на Гуцульщині, що займається виготовленням виробів інтер’єрного, побутового та одягового призначення з метою їх використання в обрядових традиціях, народній творчості як предметів декоративно-прикладного мистецтва.

Вишивка – поширений вид декоративно-прикладного мистецтва, в якому узор та зображення виконується ручним або машинним способом на різних тканинах, шкірі та інших матеріалах лляними, бавовняними, шовковими, вовняними нитками, а також бісером, перлами, коштовними камінням, лелітками.

Вишивають сорочки, головні убори, перемітки, хустки, кептарі, сердаки, капці, кожухи, а також предмети хатнього оздоблення. Полотняний одяг вишивають переважно лляними і вовняними ручнопряденими нитками, а для кептарів, сердаків, мант, крім наз­ваних ниток, використовують сука­ні шнури; перемітки вишивають вовняними і металевими нитками; кожухи – сап\'яновими стрічками та ін.

Для гуцульських вишивок характерний рослинний та тваринний орнамент.

Орнаменти на вишивках можна поділити на:

- фітоморфні (рослинні) орнаменти (квіти, листя, плоди, гілки, стебла);

- зооморфні (тваринні) орнаменти (тварини чи їхні частини, риби, раки, ящірки);

- орнітоморфні (пташині) орнаменти (птахи і їх частини, комахи, жуки).

Вишивку на Гуцульщині можна згрупувати за територіальним принципом розміщення, а саме: вишивки Косівщини, Яремчанщини, Надвірнянщини та Верховинщини.