Тел.:  (067) 801 80 40  (066) 816 38 68  ICQ: 309543836 Mail: uahucul@gmail.com
Лялька — берегиня домашнього вогнища Друк
(9 голоси, середнє 3.22 з 5)


    Вважається, що корені ляльки-мотанки сягають Трипільської культури, а це – шість тисяч років до нашої ери. Перші такі ляльки робили з трави або соломи, а згодом, з поширенням ткацтва, почали використовувати тканину і прядиво. Можна сказати, лялька-мотанка – це найдавніше у світі зображення людської постаті, і навіть предтеча скульптури.

 

«Найкраще вдається те, до чого лежить душа ще з дитинства»

 

Посередник між поколіннями

    Давні українці вірили, що саме мотанка є посередником між поколіннями – і тими, хто вже відійшов у той світ, і тими, хто ще не народився. Українці вірили, що, зробивши мотанку, можна просити у Вищих Сил дощу, гарної днини чи добрих новин. Рятувала мотанка і від хвороб. Згідно з численними віруваннями, хворій людині давали спеціально виготовлену ляльку-мотанку. Після того, як хвороба минала, ляльку спалювали, вважаючи, що вона перейняла на себе всю негативну енергію. Досить часто виготовляли ляльки для проведення численних ритуалів, у них вплітали всі ті предмети або речі, яких людина прагнула позбутись. Такі ляльки топили у воді або спалювали на багатті.

    Але головне призначення ляльки-мотанки – бути оберегом дому, родини. Традиційна лялька-мотанка не має обличчя. Вважалося, що якщо надати обличчю ляльки людських рис, у неї може вселитися лиха душа. Замість людських рис у неї на обличчі робили хрест – символ Сонця, життя і нових починань, який ототожнюється з тією самою людиною, гармонією її фізичного і духовного світів.

 лялькарство

Лялька-берегиня має стояти на видному місці

    Якщо ви купили чи виготовили ляльку, заздалегідь подумайте про місце, яке ви їй виділите. Якщо лялька покликана сприяти любовній гармонії – у спальні, якщо це лялька на добробут і соціальний успіх – у вітальні або кабінеті. Лялька-берегиня домашнього вогнища та родинного затишку має стояти у тому місці, де члени родини найчастіше збираються разом. Ляльку в жодному разі не можна підвішувати за голову. Найкраще ставити її на підставку – так, щоб вона оглядала кімнату.

    Коли ви вносите ляльку в дім і ставите на призначене для неї місце, можна їй «розказати», для чого вона прийшла до вас. Не варто у присутності ляльки-берегині лаятися або з’ясовувати стосунки. І не варто ляльку, придбану для вашого дому, передаровувати іншим людям. Разом з нею може піти з вашого дому гармонія.

Данина традиціям

    Лялька-мотанка з давніх-давен була оберегом нашого народу. Традиція виготовляти ляльки-мотанки пішла ще з язичництва. Лялька є посередником між живими й тими, кого на цьому світі вже чи ще немає. Її робили для того, щоб пішов або, навпаки, припинився дощ. Або для того, щоб забрати хворобу від людини. Залежно від події робили різні ляльки. Якщо для шлюбу, то ляльки виготовляли дуже ретельно. Ляльку вбирали в український стрій, як молоду, робили великий віночок, чи корону, на голову, також до ляльки-молодої обов'язково робили пару – молодого. Коли ж дівчина виходила заміж, то в родині чоловіка дозволялось, допоки в молодят немає діток, гратись лялькою, і чим більше, тим швидше і здоровіші будуть діти. А коли вже народжувалась дітвора, то, звісно, лялька віддавалась їй. Існувало повір'я, що якщо діти дуже часто і довго бавляться лялькою-мотанкою, то сім'я скоро чекатиме на поповнення.

    Мотанка виконується виключно шляхом намотування, вона не має обличчя і несе в собі тепло людських рук, любов і турботу, з якою створена. Символічним є те, що лялька-мотанка не шиється, а робиться лише за допомогою ниток, стрічок, шляхом намотування. Голку можна застосовувати лише при виготовленні одягу для ляльки і ні в якому разі не пришивати нічого до самої лялі! Вона може бути плетена із соломи чи зовсім без застосування нитки, коли всі вузли закріплюються архітектонічно за рахунок того матеріалу, з якого робиться мотанка. Голова називається «куклою». Для неї шматочок тканини складається вузенько (як пасок або крайка), а тоді згортається «рулетиком» і обмотується тканиною.

  лялькарство  Лялька-мотанка не випадково не має обличчя. Адже вона виникла не як іграшка, а як сакральна річ. Вона мала прикликати дух померлої або ще не народженої людини до живих, запросити її в коло сім’ї, до столу чи до тієї дитини, яку виховувала. Наші предки вважали, що лялька з певними вираженими рисами обличчя – будь то очі чи ротик – може прив’язувати до себе душу того, хто нею грається, що може понести за собою небажані наслідки. Для того, щоб лялька-мотанка стала справжнім оберегом, потрібно обличчя викласти хрестом. Хрест має символічне значення, адже це знак сонця, знак духовного єднання неба та землі, чоловічого та жіночого начала. Саме тому такі ляльки є й оберегами для сім’ї, адже вони сприяють гармонії в родині, порозумінню між чоловіком та жінкою. Окрім того, за таким хрестоподібним личком можна уявити собі яке завгодно. Також в голівку мотанки часто зав’язували зернятка пшениці. Це теж надавало їй сакрального значення, бо зерно пов’язане з померлими чи ненародженими душами. Коли його «ховають», воно оживає, проростає і знову розпочинає одвічний коловорот життя. Тому мотанку пов’язують із уявленнями про життя й небуття, із досвідом минулих поколінь та їхнім зв’язком із поколіннями наступними.

    Раніше кожна дівчинка повинна була вміти робити цей оберіг, тому дівчата до цього ставились так само відповідально, як і до вишивання шлюбного рушника. Оскільки робилась лялька-мотанка з тих матеріалів, які були під руками – чи то солома, чи старі непотрібні речі, а одягалась в клаптики матерії зі старого одягу матусь і бабусь, то й не дивно, що така лялька, зроблена власноруч, оспівана піснями, обласкана казками, одягнена в усе своє, домашнє, рідне – вважалась оберегом у родині.

    Лялька повинна бути одягнена у світлу вишиту сорочечку, під'юпник (або нижня спідничка т.з. галька) і запаску. Всі елементи одягу є оберегами: спідниця символізує землю, сорочка позначає три часи - минулий, теперішній і майбутній; обов'язковими атрибутами є вишиванка та намисто, які уособлюють достаток. Також повинен бути головний убір - очіпок, стрічка чи хустка - що символізує зв'язок з небом.

    Якщо в сім’ї хворіла дитина, то їй робили спеціальну ляльку-мотанку, яку змотували з тієї трави, яка допоможе при хворобі, - і давали дитині – і забавка, і цілющий ефект!

    Насправді таку ляльку може зробити кожен, для цього потрібно бажання, час і трошки фантазії. Лялька зроблена своїми руками значно добріша і тепліша, ніж куплена пластмасова.

 

 

Ваші Відгуки   

 
-1 #1 аліна 26.02.2012, 19:04
як пришити нитки до голови ляльки мотанки?
Цитата
 
 
+2 #2 ivan 18.10.2012, 20:03
:lol:
Цитата
 
 
+2 #3 ivan 18.10.2012, 20:05
Цитую аліна:
як пришити нитки до голови ляльки мотанки?


вони кладаються
Цитата
 

Додати відгук


Захисний код
Оновити

Компанія ІТ-Експерт - Відеоспостереження. Ремонт комп’ютерів, ноутбуків, офісної техніки, обслуговування офісів з виїздом до клієнта. GSM-сигналізації