Тел.:  (067) 801 80 40  (066) 816 38 68  ICQ: 309543836 Mail: uahucul@gmail.com
Дещо з історії краю Друк
(3 голоси, середнє 5.00 з 5)

 гуцульщина   Гуцу?льщина (польські Huculszczyzna, словацькі Huculsko) — український етнокультурний регіон, край українських верховинців, гуцулів, що розташований на південному-сході Українських Карпат.

 

 

 Розташування 

    Гуцульщина займає в південно-східній частині українських Карпат частину Галичини, Буковини, Закарпаття, в сточищі рік Прута з Черемошем і Серетом, горішньої Сучави, горішньої Надвірнянської Бистриці та горішньої Тиси.

    Південні та північні межі Гуцульщини утворюють перші вищі хребти й різко звужені долини рік. Південна межа проходить вододільними хребтами Ґорґанів, Чорногори й північними схилами Чивчинських гір; північна етнографічна межа пролягає лінією Зелена — Делятин — Яблунів — Пістинь — Косів — Кути (Косівський район) — Вижниця, іноді межі Гуцульщини ширять аж до Коломиї, Надвірної, Солотвина й Монастирчан; на заході гуцули заселяють усю долину Тиси по Рахів; східна межа Гуцульщини — лінія Вижниця — Берегомет — Мигове — Банилів-Підгірний. Кілька гуцульських сіл (село Поляни та його околиці) є і на румунській Мармарощині.

 

Історія

    Гуцульщина до 1770 р. входила до складу Туреччини-Молдавії, Польщі, Угорщини; згодом до Австрії й Угорщини; 1920—1939 рр. до Румунії, Польщі й Чехословаччини. Незважаючи на штучне адміністративне управління гуцули віками творили старозвичаєві порядки, гірські умови, побут, волоське пастуше право, полонинське тваринництво, спільна матеріальна й духова культура, говірки. Взаємообмінові поміж гуцулами сприяло положення в глибині гір, далеко від шляхів сполучення. Тепер уся Гуцульщина, за винятком 8 сіл на румунській Буковині та кількох сіл на Мармарошині, лежить в Україні. Перші історичні відомості про Гуцульщину з'явилися в польських джерелах 14-го - початку 15 ст.

    Оригінальність культури гуцулів стала причиною гіпотез про походження їх від кавказців, котрі змішалися з українцями. Володимир Січинський знаходить в гуцульській архітектурі чимало спільних рис із спадщиною давніх етрусків. Архаїзм давніх гуцульських будівель полягає насамперед у типовому замкненому подвір’ї — своєрідній фортеці, яка має тільки ворота і хвіртку. Кожна гуцульська хата нагадує своєрідний музей народного мистецтва: всі речі повсякденного вжитку (посуд, меблі, килими, одяг, зброя) прикрашаються різноманітними візерунками, різьбою, вишивками, художнім розписом тощо.

    Сиві Карпати — либонь, найчарівніша місцина Західної України, земля, оповита древніми міфами й легендами, заколисана співом трембіт — справжня скарбниця старовинних звичаїв, обрядів, традицій, багатовікових культурних надбань бойків, лемків і гуцулів. Здається, що тут чи не кожна людина — митець, яскрава творча особистість. Тільки таким до снаги було спорудити в горах дивовижні гуцульські дерев’яні храми, стіни яких зведені без жодного цвяха… Їхньою окрасою часто ставали такі ж унікальні ікони, писані на склі. Багато із них тепер зберігаються в музейних колекціях, як і образи на дереві, що нині вважаються чудовими зразками наївного малярства.гуцульщина

   Своїми творами уславили рідний край і художники європейського рівня, насамперед — іконописці, такі як знаменитий живописець Йов Кондзелевич — автор іконостасу церкви Воздвиження Чесного Хреста Скиту Манявського, та його попередник Іван Руткович — автор іконопису Жовківського храму.

 

    І це — тільки дещиця духовних коштовностей, залишених нам у спадок предками. Більшість із них — плід пишно розквітлої гілки християнства, прищепленої колись на глибоко вкоріненому дереві місцевих язичницьких вірувань. Вони живуть в нашій генетичній пам’яті, бринять в архаїчних орнаментах народних вишивок, відлунюють у древніх символах землі й води на різьблених гуцульських тарелях та виробах гончарів, їхні відблиски мерехтять у різнобарв’ї карпатських ґерданів, пульсують у загадкових візерунках писанок.

 

   Тут немає нічого випадкового: у їхній знаковій системі сконцентрована цілюща сила гір, приховані потужні обереги. Тож не дивно, що кожен гість мальовничого карпатського краю прагне придбати собі ужиткову річ — не тільки на згадку, але й на щастя-долю, і уявіть, на добре здоров’я.

 

   Відгомін древніх язичницьких ритуалів донині живе у прекрасних і світлих звичаях — святкування загадкового Рахманського Великодня, вогняного очищення в ніч на Івана Купала… Як і в сиву давнину, горяни співають і танцюють запальні коломийки, будять Карпати звуками трембіт і сопілок, розмовляють із Всесвітом голосом дримби, старовинним тайнописом візерунків — символів різьблять запашну деревину, пишуть писанки й будують храми. Храми душі щедрого і талановитого народу.


Схожі матеріали:
Інші матеріали:

 

Додати відгук


Захисний код
Оновити

Компанія ІТ-Експерт - Відеоспостереження. Ремонт комп’ютерів, ноутбуків, офісної техніки, обслуговування офісів з виїздом до клієнта. GSM-сигналізації